ГЛАВА 6

ОСНОВАНИЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ, ТОРГОВЛЯ УСЛУГАМИ И ЭЛЕКТРОННАЯ ТОРГОВЛЯ 

Часть I
Основные положения
Статья 85
Цели, сфера и пределы применения

1. Стороны, подтверждая свои соответствующие права и обязанности, взятые на себя в рамках Соглашения ВТО, устанавливают связи необходимы меры по постепенной взаимной либерализации условий основания предпринимательской деятельности и торговли услугами, а также сотрудничества в области электронной торговли.

2. Государственные закупки рассматриваются в главе 8 «Государственные закупки» раздела ГУ Соглашения, и ничто в настоящей главе не должно толковаться как налагающее любые обязательства по государственным закупкам.

3. Субсидии рассматриваются в Главе 10 «Конкуренция» раздела ГУ настоящего Соглашения и положения настоящей главы не применяются к субсидий, предоставляемых Сторонами.

4. Согласно положениям этой главы, каждая Сторона оставляет за собой право регулировать и вводить новые правила для того, чтобы соответствовать законным целям политики.

5. Эта Глава не применяется к мерам, касающиеся физических лиц, стремящихся получить доступ к рынку труда Стороны, а также к мерам, касающимся гражданства, места жительства или работы на постоянной основе.

Без ущерба относительно передвижения лиц согласно разделу III «Юстиция, свобода и безопасность» настоящего Соглашения следует отметить, что ничто в настоящей главе не препятствует Стороне применять меры для регулирования въезда физических лиц на его территорию или временного пребывания на ней, в частности меры, необходимые для защиты целостности и обеспечения упорядоченного перемещения физических лиц через ее границу, при условии, что такие меры не применяются таким образом, который отменяет или ограничивает преимущества, полученные любой Стороной в соответствии с условиями настоящей главы. *

* Единственный факт требования получения визы для физических лиц определенных стран, а не для других, не может рассматриваться как аннулирование или уменьшение льгот в соответствии с Соглашением.

Статья 86
Определение

Для целей настоящей главы:

1. «Запад» означает любое мероприятие Стороны как в форме закона, подзаконного акта, правила, процедуры, решения, административного акта, так и в другой форме;

2. «Меры, которые принимаются или поддерживаются Стороной» означают меры, принятые:

(A) центральными, региональными и местными правительствами и властями; и

(B) неправительственными органами при осуществлении полномочий, делегированных центральными, региональными или местными правительствами и властями;

3. «Физическое лицо Стороны» означает гражданина Украины или гражданина государства-члена согласно соответствующему законодательству;

4. «Юридическое лицо» означает любое юридическое лицо, которое должным образом учреждено либо создано согласно соответствующему законодательству с целью получения прибыли или для других целей и которая находится в частной или государственной собственности, в частности любую корпорацию, траст, предприятие, совместное предприятие , индивидуальное частное предприятие или ассоциации;

5. «Юридическое лицо Украины» или «юридическое лицо Стороны ЕС» означает:

юридическое лицо, основанную в соответствии с законодательством Украины или страны-члена Европейского Союза, и имеющую юридический адрес, центральную администрацию или основное место хозяйственной деятельности на территории Украины или на территории, на которой применяется Договор о функционировании Европейского Союза; Если это юридическое лицо имеет только свой юридический адрес или центральную администрацию на территории Украины или на территории которой применяется Договор о функционировании Европейского Союза, она не считается юридическим лицом Украины или юридическим лицом Стороны ЕС, если только ее операционная деятельность не имеет реального и постоянной связи с экономикой Украина или стороны ЕС;

6. Несмотря на предыдущий пункт, судоходные компании, основанные за пределами Украины или стороны ЕС, и которые контролируются гражданами, соответственно, Украины или страны-члена Европейского Союза, также пользуются положениями настоящего Соглашения, если их суда зарегистрированы согласно соответствующему законодательству последних в Украине или в том государстве-члене, и ходят под флагом Украины или государства-члена;

7. «Дочернее предприятие» юридического лица Стороны означает юридическое лицо,

деятельность которой должным образом контролируется другим юридическим лицом той Стороны. *

* Юридическое лицо находится под контролем другого юридического лица, если имеет право назначать большинство ее директоров или иным образом законно направлять его деятельность.

8. «Филиал» юридического лица означает место ведения хозяйственной деятельности без правосубъектности, которое:

(A) имеет признаки постоянной организации, то есть продолжением материнской компании,

(B) имеет управленческую структуру; и

(C) должным образом приспособлено для экономического сотрудничества с третьими сторонами, таким образом, что последние, хотя и знают, что, при необходимости, может иметь место правовую связь с материнской компанией, головной офис которой находится за границей, не должны иметь дело непосредственно с такой материнской компанией, а могут проводить экономические операции на месте осуществления деятельности, которое по своей природе является продолжением материнской компании;

9. «Основания предпринимательской деятельности» означает:

(A) в отношении юридических лиц Украины или стороны ЕС - право начинать и осуществлять экономическую деятельность путем создания, в частности приобретение, юридического лица и / или создании филиала или представительства в Украине или Стороне ЕС соответственно;

(B) в отношении физических лиц - право физического лица Украины или стороны ЕС начинать и осуществлять экономическую деятельность в качестве самозанятых лиц, а также создавать предприятия, в том числе акционерные общества, деятельность которых они неполадки контролировать.

10. «Инвестор» - означает любое физическое или юридическое лицо Стороны, которая стремится осуществлять или осуществляет экономическую деятельность путем учреждения предпринимательской деятельности;

11 «экономическая деятельность» включает деятельность промышленного, торгового и профессионального характера, а также деятельность ремесленников, и не включает деятельность, имеет место при осуществлении властных полномочий;

12. «Операции» означает осуществление экономической деятельности;

13. «Услуги» включают любые услуги в любом секторе, кроме услуг при осуществлении властных полномочий;

14. «Услуги и другие действия, выполняемые при осуществлении властных полномочий» включает услуги или деятельность, не осуществляется ни на коммерческой основе, ни в условиях конкуренции с одним или несколькими субъектами хозяйственной деятельности;

15. «Трансграничное предоставление услуг» означает предоставление услуг:

(A) с территории Стороны на территорию другой Стороны

(B) на территории Стороны потребителю услуг другой Стороны;

16. «Поставщик услуг» стороны означает любое физическое или юридическое лицо Стороны, стремится предоставлять услуги или предоставляет их, в частности путем создания предпринимательской деятельности;

17. «Основной персонал» означает - физических лиц, нанятых юридическим лицом одной Стороны (кроме неприбыльных организаций), которые ответственны за создание, надлежащий контроль, управления и функционирования предприятия.

«Основной персонал» включает «бизнес-посетителей», которые отвечают за создание предприятия и «персонал, переведенный в рамках корпорации».

(А) «Бизнес-посетители» - это физические лица, работающие на руководящих должностях и несут ответственность за создание предприятия. Они непосредственно не взаимодействуют с общественностью и не получают вознаграждение за свой труд из источника, расположенного в пределах принимающей Стороны.

(B) «Персонал, переведен в рамках корпорации» - это физические лица, нанятые юридическим лицом одной Стороны, или которые являются партнерами в ней (кроме владельцев контрольного пакета акций) в течение как минимум одного года, и временно переведены в предприятия на территории другой Стороны. Указанная физическое лицо должно принадлежать к следующим категориям:

(I) Руководители - это:

Лица, работающие на руководящих должностях в пределах юридического лица, которые, главным образом, управляют деятельностью предприятия, находясь под общим надзором или в непосредственном подчинении совету директоров чиакционерив субъекта хозяйственной деятельности, или аналогичном органа, в том числе:

осуществляют управление предприятием или департаментом или подразделением в его пределах;

осуществляют надзор и контроль за деятельностью других профессиональных сотрудников и сотрудников, выполняющих функции надзора или управления;

имеют полномочия лично нанимать на работу и увольнять или давать рекомендации по найму или освобождение, или выполнять другую кадровую деятельность.

(II) Специалисты - это:

Лица, работающие в пределах юридического лица и обладают специальными знаниями, определяющими для производства, научно-исследовательского оборудования, методов производства, а также управления предприятием. При оценке таких знаний учитываться не только специфические знания по предприятию, но и то ли это лицо высокий уровень квалификации по виду деятельности или профессии, требующей специальных технических знаний, в частности членство в аккредитованной профессиональной союзе.

18. «Выпускники-стажеры» - это физические лица Стороны, нанятые на работу юридическим лицом этой Стороны сроком минимум на один год, которые имеют высшее образование и временно переведены на предприятие на территории другой Стороны с целью карьерного роста или прохождения подготовки в области бизнес- технологий и методов *;

* От принимающей стороны могут требовать предоставить для предварительного согласования программу тренинга на срок поездки, которая продемонстрирует, что целью поездки является тренинг. Компетентный орган может потребовать, чтобы тренинг был связан с полученным ранее вузовским дипломом.

19. «Продавцы бизнес-услуг» - это физические лица, являющиеся представителями поставщика услуг одной Стороны, которые хотят въехать и временно находиться на территории другой Стороны с целью ведения переговоров об условиях продажи услуг или заключения соглашений с целью продажи услуг этому поставщику услуг . Они не вовлечены в прямых продаж населению и не получают зарплату из источника, расположенного на территории принимающей Стороны;

20. «Поставщики договорных услуг» - это физические лица, нанятые на работу юридическим лицом одной стороны, предпринимательская деятельность которого не оформлена на территории другой Стороны, и заключившего договор bona фиде * о предоставлении услуг конечному потребителю на территории последней Стороны, для выполнения условий которого необходимо их присутствие на временной основе на территории этой Стороны;

* Договор на оказание услуг должен соответствовать законам, правилам и требованиям законодательства Стороны, в которой контракт будет выполнен.

21. «Независимые специалисты» - это физические лица, привлеченные к оказанию определенной услуги и оформлены как самозанятые лица на территории одной Стороны, предпринимательская деятельность которых основана на территории другой Стороны, и заключившие договор bona фиде * о предоставлении услуг конечному потребителю на территории последней Стороны, для чего необходимо присутствие на временной основе на территории этой Стороны для выполнения условий договор о предоставлении услуг.

* Договор на оказание услуг должен соответствовать законам, правилам и требованиям законодательства Стороны, в которой контракт будет выполнен.

Часть 2

ОСНОВАНИЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Статья 87
Сфера применения

Настоящая Часть касается мер, принятых или таких, которые поддерживаются Сторонами влияют на учреждение предпринимательской деятельности ** во всех сферах экономической деятельности, за исключением:

** Защита инвестиций, кроме режима, следует из положений статьи 88 (Национальный режим), включая процедуры урегулирования споров государства-инвестора не покрывается этой главой.

(A) добычи, производства и переработки *** ядерных материалов;

*** Для большей уверенности, переработка ядерных материалов включает в себя все мероприятия, предусмотренные в ISIC ООН Rev.3.1 Кодекса 2330.

(B) производства или торговли оружием, боеприпасами и военными материалами;

(C) аудиовизуальных услуг;

(D) национального морского каботажа **** и

**** Без ущерба для всего спектра деятельности, которая может рассматриваться как каботаж согласно соответствующим национальным законодательством, национальный каботаж соответствии с настоящим Разделом касается перевозок пассажиров или товаров между портом или точкой, расположенной в Украине или государства-члена Европейского Союза, и другим портом или точкой, расположенной в Украине или стране-члене Европейского Союза, в частности ее континентальный шельф, как предусмотрено в Конвенции ООН по морскому праву, а также автобусные начинаются и заканчиваются в том же порту или точке, расположенной в Украине или государства-члена Европейского Союза.

(E) регулярных или нерегулярных внутренних и международных воздушных перевозок ***** и перевозок, которые непосредственно связаны с реализацией коммерческих прав на перевозку, за исключением:

***** Условия взаимного доступа к рынку воздушных перевозок должны быть рассмотрены в Соглашении между Европейским Союзом и его государствами-членами и Украиной о создании Общего авиационного пространства.

(I) ремонта и сервисного обслуживания самолета, во время которых самолет не осуществляет перевозки;

(II) продажи и маркетинга услуг с воздушных перевозок;

(III) компьютерной системы бронирования (далее - КСБ);

(IV) услуг по наземному обслуживанию;

(V) услуг по эксплуатации аэропортов.

Статья 88

Национальный режим и режим наибольшего благоприятствования

1. Кроме оговорок, перечисленных в приложении ХVI-D к настоящему Соглашению, Украина после вступления в силу настоящего Соглашения обеспечивает:

(I) относительно основания дочерних предприятий, филиалов и представительств юридических лиц Стороны ЕС, режим, является не менее благоприятным, чем тот, который предоставлен ее собственным юридическим лицам, филиалам и представительствам или любым юридическим лицам, филиалам и представительствам третьих стран, зависимости от того, какой режим является лучшим;

(II) в отношении деятельности дочерних предприятий, филиалов и представительств юридических лиц Стороны ЕС в Украине, которые уже были основаны, режим, является не менее благоприятным, чем тот, который предоставлен ее юридическим лицам, филиалам и представительствам или любым юридическим лицам, филиалам и представительствам любых юридических лиц третьих стран, в зависимости от того, какой режим является предпочтительным. 20

[20] Это обязательство не распространяется на положения о защите инвестиций, включая положения, касающиеся процедур урегулирования споров государства-инвестора, которые содержатся в других соглашениях и которые не охватываются настоящей главой.

2. Кроме оговорок, перечисленных в приложении XVI-A к настоящему Соглашению, Сторона ЕС после вступления в силу настоящего Соглашения обеспечивает:

(I) относительно основания дочерних предприятий, филиалов и представительств юридических лиц Украины режим, является не менее благоприятным, чем тот, который предоставлен Стороной ЕС ее юридическим лицам, филиалам и представительствам или любым юридическим лицам, филиалам и представительствам третьих стран, в зависимости от того, какой режим является лучшим;

(Ii) в отношении деятельности дочерних предприятий, филиалов и представительств юридических лиц Украины в Стороне ЕС, которые уже были основаны, режим, что не менее благоприятным, чем тот, который предоставлен ее юридическим лицам, филиалам и представительствам или любым юридическим лицам, филиалам и представительствам любых юридических лиц третьих стран, в зависимости от того, какой режим является лучшим, 21.

[21] Это обязательство не распространяется на положения о защите инвестиций, не предусмотренных настоящей главой в том числе положений, касающихся процедур урегулирования споров государства-инвестора, которые содержатся в других соглашениях.

3. Кроме предостережений, перечисленных в Приложениях ХVI-А и ХVI-D к настоящему Соглашению, Стороны не должны принимать каких-либо новых нормативно-правовых актов или мер, которые бы вводили дискриминационные требования относительно основания юридических лиц Украины или стороны ЕС на их территории, или относительно их деятельности после основания по сравнению с их собственными юридическими лицами.

Статья 89
Проведение осмотров

1. С целью постепенной либерализации условий основания предпринимательской деятельности Стороны постоянно проводят обзор правовой базы основания 22 и климата для основания соответствии с их обязательствами по международным соглашениям.

[21] Включая эту главу, а также приложения XVI-A и XVI-D.

2. В рамках обзора, упомянутого в пункте 1 настоящей статьи, Стороны оценивают любые препятствия, возникшие на пути основания, и ведут переговоры для преодоления таких препятствий с целью расширения положений настоящей главы, в том числе с целью включения положений о защите инвестиций и порядка разрешения споров между инвестором и государством.

Статья 90
Другие Соглашения

Ничто в настоящей главе не может толковаться как ограничивающее права инвесторов Сторон по использованию более благоприятного режима, предусмотренного в любой существующей или будущей международной сделке по инвестициям, сторонами которого являются Украина и государства-члены Европейского Союза.

Статья 91
Стандарты режима для филиалов и представительств

1. Положения статьи 88 настоящего Соглашения не препятствуют применению Стороной отдельных правил относительно учреждения и деятельности на ее территории филиалов и представительств юридических лиц другой Стороны, зарегистрированных на территории первой Стороны как акционерные общества, что обусловлено правовыми и техническими различиями между такими филиалами и представительствами по сравнению с филиалами и представительствами компаний, зарегистрированных на ее территории как акционерные общества, или - в случае финансовых услуг - руководствуясь пруденциальных подходом.

2. Разница в режиме не должна выходить за пределы того, что является абсолютно необходимым в связи с такими правовыми и техническими различиями, или - в случае финансовых услуг - для пруденциальных целей.

Часть 3 Трансграничное предоставление услуг

Статья 92
Сфера применения

Настоящая Часть применяется к мерам Сторон, касающихся трансграничного предоставления всех видов услуг за исключением:

(A) аудиовизуальных услуг 23;

[23] Исключение аудиовизуальных услуг из сферы применения настоящей главы не наносит вреда сотрудничества по аудиовизуальных услуг в соответствии с Разделом V "Экономическое и отраслевое сотрудничество" настоящего Соглашения.

(B) национального морского каботажа 24; и,

[24] Без ущерба для сферы деятельности, которая может рассматриваться как каботаж соответствии с национальным законодательством, национальный морской каботаж в этой главе включает перевозку пассажиров или грузов между портом или пунктом, расположенными в Украине или в государстве-члене Европейского Союза, и другой порт или пунктом, расположенными в Украине или в государстве-члене Европейского Союза, в том числе на континентальном шельфе, как это предусмотрено в Конвенции ООН по морскому праву, а также перевозки, которые начинаются и заканчиваются в одном и том же порту или пункте, расположенных в Украине или государствах-членах Европейского Союза.

(C) регулярных или нерегулярных внутренних и международных воздушных перевозок 25, а также перевозок, непосредственно связанные с реализацией коммерческих прав на перевозку, за исключением:

[25] Условия взаимного доступа на рынки в области авиационного транспорта рассматриваются по Соглашению между Европейским Союзом и его государствами-членами и Украиной о создании совместного авиационного пространства.

(I) ремонта и сервисного обслуживания самолета, во время которых самолет не осуществляет перевозки;

(II) продажи услуг по воздушным перевозкам;

(III) услуг КСБ;

(IV) услуг по наземному обслуживанию;

(V) услуг по эксплуатации аэропортов.

Статья 93
Доступ к рынку

1. Относительно доступа к рынку через трансграничное предоставление услуг каждая Сторона применяет по услугам и поставщикам услуг другой Стороны режим, что не менее благоприятным, чем тот, который предусмотрен в специальных обязательствах, содержащихся в Приложениях ХVI-В и ХVI-Е к настоящему Соглашению .

2. В секторах, в которых существуют обязательства по обеспечению доступа на рынок, меры, которые Сторона не должна поддерживать или принимать, как на основе территориального деления, так и на основе всей территории, если это не определено иначе в Приложении XVI-В и Хуи-Е к настоящему Соглашению, определяются следующим образом:

(A) ограничения числа поставщиков услуг, как в форме количественных квот, монополий, эксклюзивных поставщиков услуг, так и требований проверки экономических потребностей;

(B) ограничения в отношении общей стоимости сделок или активов в рамках предоставления услуг в форме количественных квот или требований проверки экономических потребностей;

(C) ограничения по общему количеству операций по предоставлению услуг или в отношении общего объема услуг, выражается в условных количественных единицах в форме квот или требований по проверке экономических потребностей.

Статья 94
Национальный режим

1. В секторах, по которым обязательства по обеспечению доступа к рынку предусмотренные в Приложениях ХVI-В и Хуи-Е к настоящему Соглашению, и подлежат установленным этими приложениями условиям и квалификационным требованиям, каждая Сторона обеспечивает услугам и поставщикам услуг другой Стороны в отношении всех мер, влияющие на трансграничное предоставление услуг, режим, является не менее благоприятным, чем тот, который Сторона предоставляет своим подобным услугам и поставщикам услуг.

2. Сторона может удовлетворить требования пункта 1 путем применения к услугам и поставщиков услуг другой Стороны режима, является формально идентичным или формально отличным от того, какой Сторона предоставляет своим подобным услугам и поставщикам услуг.

3. Формально такой же или формально отличный режим может считаться является менее благоприятным, если он изменяет условия конкуренции в пользу услуг или поставщиков услуг Стороны по сравнению с подобными услугами или поставщиками услуг другой Стороны.

4. Конкретные обязательства, взятые на себя в соответствии с настоящей статьей, не должны толковаться как требующие от любой Стороны компенсировать невыгодные конкурентные условия, которые являются результатом иностранного происхождения соответствующих услуг или поставщиков услуг.

Статья 95
Перечень обязательств

1. Секторы, либерализованы каждой из Сторон в соответствии с настоящей главы, а также путем оговорок, ограничение доступа к рынку и национального режима, применяются к услугам и поставщиков услуг другой Стороны в этих секторах указанные в перечнях обязательств, включенных в Приложения XVI-В и Хуи-Е к настоящему Соглашению.

2. Без ограничения права и обязанности Сторон в том виде, в котором они существуют или могут возникнуть согласно Европейской Конвенции о трансграничном телевидении 1989 и Европейской конвенции о совместном кинематографическом производстве 1992 года, перечень обязательств в Приложениях ХVI-В и Хуи- Е к настоящему Соглашению не содержит обязательств по аудиовизуальных услуг.

Статья 96
Просмотр выполнения обязательств

С целью постепенной либерализации трансграничного предоставления услуг между Сторонами, Комитет по торговле регулярно просматривает списки обязанностей, о которых говорится в статье 95 настоящего Соглашения. Такой пересмотр учитывает уровень прогресса по транспонирования, внедрения и применения правовых актов ЕС, указанных в Приложении ХУИИ к настоящему Соглашению, и их влияние на устранение остальных препятствий трансграничного предоставления услуг между Сторонами.

Часть 4 Временная присутствие физических лиц для целей экономической деятельности

Статья 97
Сфера применения

Настоящая Часть применяется к мерам Сторон по въезда и временного пребывания 26 на ее территории категорий физических лиц, которые предоставляют услуги, определенные в статье 86 (17) к-(21) настоящего Соглашения.

[26] Все другие требования законов и подзаконных актов Сторон, касающиеся въезда, пребывания, работы и социального обеспечения, продолжают применяться, в том числе подзаконные акты, касающиеся периода пребывания и минимальной заработной платы, а также коллективных договоров о заработной плате . Обязательства по передвижения лиц не применяются в случаях, когда намерения или эффект от такого передвижения лиц вмешиваются или иным образом влияют на результат урегулирования трудовых или управленческих споров и переговоров.

Статья 98
Основной персонал

1. Юридическое лицо Украины или юридическое лицо Стороны ЕС вправе принимать на работу в одно из своих дочерних предприятий, филиалов и представительств, основанное на территории Украины или стороны ЕС, в соответствии с действующим законодательством страны постоянного места нахождения юридического лица, работников, являющихся гражданами Украины и государств-членов Европейского Союза, при условии, что эти работники являются основным персоналом, как определено статьей 86 настоящего Соглашения, и работают исключительно на юридические лица, дочерние предприятия, филиалы и представительства. Срок действия разрешения на работу и проживание такого персонала не должен превышать период найма. Въезд и временное пребывание такого персонала составляет период до трех лет.

2. Въезд и временное пребывание на территории Украины или стороны ЕС физических лиц Украины и Стороны ЕС соответственно разрешено, если эти лица являются представителями юридических лиц и бизнес посетителями в значении, предусмотренном в статье 86 (17) («а») Соглашения . Несмотря на положения пункта 1 настоящей статьи, въезд и временное пребывание бизнес-посетителей не должно превышать 90 дней в течение 12 месяцев.

Статья 99
Выпускники-стажеры

Юридические лица Украины или юридические лица Стороны ЕС имеют право принимать на работу в одно из своих дочерних предприятий, филиалов и представительств, основанное соответственно на территории Украины или стороны ЕС согласно действующему законодательству страны постоянного местонахождения, выпускников-стажеров, которые являются гражданами Украины и государств -членов Европейского Союза в соответствии, при условии, что они работают исключительно на юридические лица, дочерние предприятия, филиалы и представительства. Временный въезд и пребывание выпускников-стажеров не должны превышать один год.

Статья 100
Продавцы бизнес-услуг

Каждая Сторона разрешает временный въезд и пребывание продавцов бизнес-услуг на период до 90 дней в течение 12 месяцев.

Статья 101
Поставщики договорных услуг

1. Стороны подтверждают свои обязанности, является результатом их обязательств в рамках Генерального соглашения по торговле услугами 1994 (далее - ГАТС) в отношении въезда и временного пребывания поставщиков договорных услуг.

2. Для каждого сектора, перечисленного ниже, каждая Сторона разрешает предоставление услуг на своей территории поставщиками договорных услуг другой Стороны, в соответствии с условиями, определенными в пункте 3 настоящей статьи и в Приложениях ХVI-С и Хуи ^ к настоящему Соглашению в отношении поставщиков договорных услуг и независимых специалистов :

a) Юридические услуги
b) Бухгалтерский учет и бухгалтерские услуги
c) Консультационные услуги по налогообложению
d) Услуги в сфере архитектуры, градостроительства и парково-ландшафтной архитектуры
e) Инженерные услуги, услуги по комплексному проектированию ^ Компьютерные услуги и связанные с ними услуги
g) Услуги по исследованиям и развитию
h) Реклама
и) Услуги по управленческому консультированию
j) Услуги, связанные с управленческим консультированием
к) услуги по техническим испытаниям и анализу

1) Связанные научные услуги и услуги по техническому консультированию т) Техническое обслуживание и ремонт оборудования в рамках договора по послепродажного или писляорендного обслуживания п) Услуги по переводу

в) Работы по исследованию местности г) Экологические услуги

q) Услуги туристических агентства и туроператоров г) Развлекательные услуги

3. Обязательства, принятые Сторонами, должны соответствовать следующим условиям:

(A) Физические лица должны быть привлечены к оказанию услуг на временной основе как работники юридического лица, подписавшего договор на предоставление услуг на срок, не превышающий 12 месяцев;

(B) Физические лица, въезжающие на территорию другой Стороны, должны предлагать такие услуги как работники юридического лица, которые предоставляли эти услуги менее года до момента подачи заявки на въезд в другой Стороны. Кроме того, физические лица на момент подачи заявки на въезд в другую Стороны должны иметь профессиональный опыт в сфере деятельности, являющейся предметом договора, не менее трех лет 27;

[27] Полученный после достижения совершеннолетия.

(C) Физические лица, въезжающие на территорию другой Стороны, должны иметь:

(I) диплом о высшем образовании или квалификации, подтверждающие знания 28

надлежащего уровня; и

[28] Если степень или квалификацию не было получено на территории Стороны, где предоставляется услуга, Сторона может самостоятельно оценить, есть диплом эквивалентным диплому о высшем образовании, который требуется на ее территории.

(II) профессиональную квалификацию, где это требуется для осуществления деятельности в соответствии с законами, подзаконными актами и правовых требований Стороны где предоставляются услуги.

^) Физическое лицо не должно получать вознаграждение за предоставление услуг на территории другой Стороны, за исключением вознаграждения, выплачиваемого юридическим лицом, являющимся работодателем физического лица;

(Е) Въезд и временное пребывание физических лиц на территории Стороны должно целом составлять не более 6 месяцев или, в случае Люксембурга, 25 недель в любой двенадцатимесячный период или в течение действия контракта, в зависимости от того, какой

из этих периодов короче;

(^ Доступ, предоставленный в соответствии с положениями этой статьи касается только деятельности по предоставлению услуг, которая является предметом договора, и не дает право пользоваться профессиональным званием Стороны, где услуга предоставляется;

^) Количество лиц, на которую распространяется договор на предоставление услуг, не должно превышать количество, необходимое для выполнения договора, в соответствии с требованиями, установленными в законах, подзаконных актах и ​​других правовых требованиях Стороны, где услуга предоставляется;

(Ии) Другим избирательным ограничениям, в том числе о количестве физических лиц в форме проверок экономических потребностей, установленным в Приложениях ХVI-С и Хуи-Р к настоящему Соглашению в отношении поставщиков договорных услуг и независимых специалистов.

Статья 102
Независимые специалисты

1. Стороны подтверждают свои соответствующие обязанности согласно с обязательствами по ГАТС въезда и временного пребывания независимых специалистов.

2. Для каждого сектора, перечисленного ниже, Стороны разрешают предоставлять услуги на их территории независимым специалистам другой Стороны в соответствии с условиями, определенными в пункте 3 настоящей статьи и Приложениях ХУЬС и ХУ ^ к настоящему Соглашению по оговорок о поставщиках договорных услуг и независимых специалистов.

a) Юридические услуги

b) Услуги в области архитектуры, градостроительства и парково-ландшафтной архитектуры

c) Инженерные услуги, услуги по комплексному проектированию

d) Компьютерные услуги и связанные услуги

e) Услуги по управленческому консультированию и услуги, связанные с управленческим консультированием

^ Услуги по переводу

3. Обязательства, принятые Сторонами, должны соответствовать следующим условиям:

(A) физические лица должны быть задействованы в предоставлении услуг на временной основе в качестве самозанятых лиц, зарегистрированных на территории другой Стороны, и должны иметь договор на предоставление услуг на период, не превышающий 12 месяцев;

(B) Физические лица, въезжающие на территорию другой Стороны, должны иметь, на время подачи заявки на въезд на территорию другой Стороны, по крайней мере шесть лет профессионального опыта в сфере деятельности, являющейся предметом договора;

(C) Физические лица, которые въезжают на территорию другой Стороны, должны иметь:

(I) диплом о высшем образовании или квалификации, подтверждающий знание 29 надлежащего уровня; и

[29] Если степень или квалификацию не было получено на территории Стороны, где предоставляется услуга, Сторона может самостоятельно оценить, есть диплом эквивалентным диплому о высшем образовании, который требуется на ее территории.

(II) профессиональную квалификацию в соответствии с требованиями, для осуществления деятельности в соответствии с законами, подзаконными актами и законодательных требований Стороны на территории которой услуга предоставляется.

^) Временный въезд и пребывание физических лиц на территории Стороны должно целом длиться не более 6 месяцев или, в случае Люксембурга, 25 недель в любой 12-месячный период или в течение срока действия договора, в зависимости от того, какой из этих периодов короче;

(Е) доступ, предоставленный в соответствии с положениями этой статьи касается только деятельности по предоставлению услуг, которая является предметом договора, и не дает право использовать профессиональное звание Стороны, где услуга предоставляется;

(1) Другим избирательным ограничениям, в том числе о количестве физических лиц в форме проверок экономических потребностей, установленным в Приложениях ХУЬС и ХУ ^ к настоящему Соглашению по оговорок о поставщиках договорных услуг и независимых специалистов.

Часть 5
Нормативно-правовая база

Глава 1 Национальное регулирование

Статья 103

Сфера действия и определения

1) Определенный ниже порядок применяется к мерам, которые Стороны принимают по лицензированию, которое влияет на:

a) трансграничное предоставление услуг;

b) основания на их территории юридических и физических лиц, определенных в статье 86 настоящего Соглашения, или

c) временное пребывание на их территории категорий физических лиц, определенных в статье 86 (17 до 21) настоящего Соглашения.

2) В случае трансграничного предоставления услуг, этот порядок применяется только к секторам, по которым Сторона конкретные обязательства, и в той мере, в которой эти конкретные обязательства применяются. В случае учреждения, этот порядок не применяется в сектор, если соответствующая оговорка включена в Приложения ХVI-А и ХVI-D к настоящему Соглашению. Относительно временного пребывания физических лиц, этот порядок не применяется в сектор, для оговорки включены в Приложения XVI-С и ХУКР к настоящему Соглашению.

3) Этот порядок не применяется к мерам в той мере, в какой они составят ограничения, для плана-графика определенного в соответствии со статьями 88, 93 и 94 настоящего Соглашения.

4) Для целей настоящей Части:

a) «Лицензирование» означает процесс, при котором поставщик услуг или инвестор, в силу необходимости, принимает меры для того, чтобы получить от компетентного органа решения о разрешении на предоставление услуг, основания, или ввиду разрешение об учреждении экономической деятельности, другой чем предоставление услуг, в том числе и решения о внесении изменений или продления срока действия такого разрешения.

b) «Компетентный орган» означает любой центральный, региональный или местный правительство и орган или неправительственный орган, имеющий полномочия, делегированные центральными, региональными или местными правительствами или властями, который принимает решение о лицензировании.

c) «Процедуры лицензирования» означают процедуры, которые необходимо соблюдать в рамках процесса лицензирования ..

Статья 104

Условия лицензирования

1. Лицензирование должно осуществляться на основе критериев, которые не дают возможности компетентным органам реализовывать свои полномочия по оценке по своему усмотрению.

2. Критерии, указанные в пункте 1 настоящей статьи, должны:

a) соотноситься с законными целями государственной политики;
b) быть четкими и недвусмысленными;
c) быть объективными;
d) встановляватися заранее;
е) публиковаться заранее;
f) быть прозрачными и доступными.

3. Лицензия выдается, как только будет установлено, по результатам должной

проверки, условия для получения лицензии были выполнены.

4. Статья 286 настоящего Соглашения применяется с положениями настоящей главы.

5. Если количество лицензий, доступных для определенного вида деятельности, ограничена вследствие недостатка доступных природных ресурсов и технического потенциала, Стороны применяют процедуру отбора потенциальных кандидатов, которая обеспечивает полную гарантию беспристрастности и прозрачности, в частности надлежащее обнародование начала, проведения и завершения процедуры.

6. При условии соблюдения положений, установленных данной статьей, в процессе определения правил процедуры отбора Стороны могут учитывать законные цели государственной политики, в том числе вопросы о здоровье, безопасности, защиты окружающей среды и сохранения культурного наследия.

Статья 105
Процедуры лицензирования

1. Процедуры лицензирования и формальности должны быть четкими, обнародованным заранее и гарантировать заявителям, их заявление будет рассмотрено объективно и беспристрастно.

2. Процедуры лицензирования и формальности должны быть как можно более простыми и не должны чрезмерно усложнять или задерживать предоставление услуг. Любая плата за лицензирование 30, которая может взиматься с заявителей рассмотрение заявлений, должна быть обоснованной и пропорциональной стоимости указанных процедур лицензирования.

[30] Лицензионные сборы не включают плату за использование природных ресурсов, плата за аукционы, проведение тендеров или другие недискриминационные средства предоставления концессий, или утверждения взносов по универсальных услуг.

3. Процедуры лицензирования и формальности должны гарантировать заявителям, что их заявка будет обработана в течение разумного срока, который обнародован заранее. Срок исчисляется с даты, когда вся документация была получена компетентными органами. Если это оправдано сложностью вопроса, срок может быть продлен компетентным органом по обоснованному промежуток времени. Продление и его продолжительность должным образом обосновываются и сообщаются заявителю до окончания действия первого срока.

4. В случае представления неполной заявки заявитель должен быть проинформирован как можно скорее о необходимости предоставить любую дополнительную документацию. В этом случае срок, указанный в пункте 3 настоящей статьи, может быть приостановлено компетентными органами, пока ними не будет получено всю необходимую документацию.

5. Если заявка на получение лицензии отклоняется, заявитель должен быть проинформирован об этом без неоправданной задержки. Заявитель, по запросу, имеет право получить информацию о причинах отклонения заявки и сроки обжалования решения.

Подраздел 2
Положение общего применения
Статья 106
Взаимное признание

1. Ничто в настоящей Главы не препятствует Стороне требовать, чтобы физические лица имели необходимую квалификацию и / или профессиональный опыт, обязательные на территории, где предоставляется услуга, для указанного сектора деятельности.

2. Стороны поощряют соответствующие профессиональные органы на своих соответствующих территориях дать рекомендации о взаимном признании Комитета по вопросам торговли с целью выполнения инвесторами или поставщиками услуг, полностью или частично, критериев, предъявляемых каждой Стороной к выдаче разрешений, предоставление лицензии, деятельности и сертификации инвесторов и поставщиков услуг, в частности, профессиональных услуг.

3. После получения рекомендации, указанной в пункте 2 настоящей статьи, Комитет по торговле, в пределах разумного срока, изучает рекомендации, чтобы определить, соответствует ли она иное.

4. Если в соответствии с процедурой, определенной в пункте 3 настоящей статьи, было установлено, что рекомендация, указанная в пункте 2 настоящей статьи, соответствующего настоящему Соглашению, и существует достаточный уровень соответствия между правилами Сторон, Стороны в целях реализации этой рекомендации проводят переговоры через свои компетентные органы по соглашению о взаимном признании требований, квалификаций, лицензий и других нормативно-правовых актов.

5. Любая такая сделка должна соответствовать положениям Соглашения ВТО и, в частности, статьи VII ГАТС.

Статья 107
Прозрачность и раскрытие конфиденциальной информации

1. Каждая Сторона оперативно реагирует на все запросы другой Стороны по конкретной информации о любых мерах общего применения или международных соглашений, касающихся или влияющих на настоящее Соглашение. Каждая Сторона создает один или несколько информационных центров для предоставления конкретной информации для инвесторов и поставщиков услуг другой Стороны по требованию по всем таким вопросам. Стороны уведомляют друг друга о своих информационные пункты в течение 3 месяцев после вступления в силу. Информационные пункты могут не быть депозитариями законов и подзаконных актов.

2. Ничто в настоящем Соглашении не требует от любой Стороны предоставлять конфиденциальную информацию, раскрытие которой препятствовало бы обеспечению соблюдения законодательства или иным образом противоречило бы государственным интересам или наносило ущерб законным коммерческим интересам отдельных предприятий, государственных или частных.

Глава 3
Компьютерные услуги

Статья 108
Договоренности о компьютерные услуги

1. В той мере, в которой торговлю компьютерными услугами либерализованы согласно частей 2, 3 и 4 настоящей главы, а также принимая во внимание, что компьютерные и связанные с ними услуги дают возможность предоставлять другие услуги, как электронным, так и другим путем, Стороны различают услуги предоставляют доступ и контентные или базовые услуги, которые предоставляются в электронной форме таким путем, что контентная или базовая услуга не классифицируется как компьютерная и связанная с ними услуга, как определено в пункте 2 настоящей статьи ..

2. Компьютерные и связанные с ними услуги означают услуги, определенные в Кодекс Организации Объединенных Наций CPC 84, в частности основные услуги и функции или комбинации основных услуг, независимо от того, предоставляются они через сети, в частности Интернет.

Базовые услуги являются услугами, которые обеспечивают:

(A) консультации, стратегическое планирование, анализ, планирование, разработку технических спецификаций, дизайн, разработку, установку, внедрение, интеграцию, тестирование, отладка, обновление, поддержку, оказание технической помощи, управление или использование компьютерных программ для них или комп компьютерных систем, или

(B) компьютерные программы, которые определяются как набор инструкций, необходимых для работы компьютеров и передачи информации в них и между ними, а также консультационные услуги, услуги по стратегическому планированию, анализа, планирования, разработки технических спецификаций, дизайна, разработку , установки, внедрения, интеграции, тестирования, отладки, обновления, поддержки, оказание технической помощи, управление или использование компьютерных программ или для них, или

(C) обработку данных, хранение данных, хостинга данных или услуги по ведению баз данных, или

(D) техническое обслуживание и услуги по ремонту офисного оборудования, включая компьютеры, или,

(E) услуги по обучению персонала клиентов, связанные с компьютерными программами, компьютерами или компьютерными системами, которые не входят в другие категории.

Підрозділ 4
Поштові та кур’єрські послуги

Стаття 109
Сфера застосування та визначення

1. У цьому Підрозділі викладені принципи нормативно-правової бази для всіх поштових та кур’єрських послуг, лібералізованих відповідно до Частин 2, 3 та 4 цієї Глави.

2. Для цілей цього Підрозділу та Частин 2, 3 та 4 цієї Глави:

(а) «Ліцензія» означає дозвіл, що надається окремому надавачу регуляторним органом, який вимагається для здійснення діяльності з надання даної послуги.

(b) «Універсальна послуга» означає постійне надання поштових послуг визначеної якості у всіх пунктах на території Сторони за доступними цінами для всіх користувачів.

Стаття 110
Запобігання монополістичній практиці у секторі поштових та кур’єрських послуг

Необхідні заходи підтримуються або запроваджуються з метою запобігання участі або продовження монополістичних практик постачальників, які, окремо або разом, мають можливість справляти істотний вплив на умови участі (з урахуванням ціни та пропозиції) на відповідному ринку поштових та кур’єрських послуг в результаті використання своїх позицій на ринку.

Стаття 111
Універсальна послуга

Кожна зі Сторін має право визначати вид зобов’язання щодо надання універсальної послуги, яке вона бажає підтримувати. Такі зобов’язання не будуть розглядатися як монополістичні per se, за умови, що вони застосовуються прозорим,

недискримінаційним і нейтральним для конкуренції шляхом і не є більш обтяжливими, ніж необхідно для виду універсальної послуги, визначеної Стороною.

Стаття 112
Ліцензії

1. Через три роки після набрання чинності цією Угодою, ліцензія вимагається лише для послуг, що підпадають під сферу дії універсальної послуги.

2. Якщо ліцензія вимагається, наступна інформація повинна бути оприлюднена:

(a) усі критерії ліцензування та строк, зазвичай необхідний для прийняття рішення щодо заяви про отримання ліцензії, та

(b) умови ліцензії.

3. Причини відмови у видачі ліцензії повинні повідомлятися заявнику за його запитом, а процедура оскарження через незалежний орган має бути встановлена кожною Стороною. Така процедура має бути прозорою, недискримінаційною та заснованою на об’єктивних критеріях.

Стаття 113
Незалежність регулятивного органу

Регулятивний орган повинен бути юридично відокремлений та не підзвітний жодному постачальнику поштових та кур’єрських послуг. Рішення та процедури регулятивного органу повинні бути неупередженими по відношенню до всіх учасників ринку.

Стаття 114
Адаптація законодавства

1. Сторони визнають важливість адаптації чинного законодавства України до права Європейського Союзу. Україна забезпечує, щоб існуючі закони та майбутнє законодавство поступово досягли сумісності з acquis ЄС.

2. Ця адаптація розпочнеться з дати підписання цієї Угоди, і поступово пошириться на всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVII до цієї Угоди.

Підрозділ 5 Телекомунікаційні послуги Стаття 115 Сфера застосування та визначення

1. У цьому Підрозділі встановлюються принципи нормативно-правової бази для всіх електронних комунікаційних послуг, що були лібералізовані відповідно до Частин 2, 3 та

4 цієї Глави, за винятком радіо та телевізійних трансляцій.

2. Для цілей цього Підрозділу та Частин 2, 3 та 4 цієї Глави:

(a) «електронні комунікаційні послуги» - означають всі послуги, які включають передачу та прийом електромагнітних сигналів та які зазвичай надаються на оплатних умовах, за винятком радіо та телевізійних трансляцій, до яких не належать економічна діяльність з надання контенту, що потребує телекомунікації для його передачі. Радіо та телевізійні трансляції визначаються як безперервний потік передач, необхідних для доведення сигналів телевізійних та радіо програм до населення, однак які не включають з’єднання між операторами.

(b) «публічна комунікаційна мережа» - означає електронну комунікаційну мережу, яка повністю або переважно використовується для надання доступних для населення електронних комунікаційних послуг;

(c) «електронна комунікаційна мережа» - означає системи передачі та, у разі потреби, обладнання для переключання або маршрутизації, а також інші ресурси, які дозволяють здійснювати передачу сигналів проводним способом, радіозв’язком, оптичними або іншими електромагнітними засобами, зокрема мережі супутникового зв’язку, фіксовані (контурні та пакетні, зокрема Інтернет) та мобільні наземні мережі, електричні кабельні системи в межах їх використання з метою передання сигналів, мережі, що використовуються для радіо та телевізійних трансляцій, а також мережі кабельного телебачення, незалежно від виду інформації, що передається;

(d) «регулююче відомство» в галузі електронних комунікацій означає орган або органи, які уповноважені здійснювати регулювання електронних комунікацій, визначених у цій Главі;

(e) надавач послуг вважається таким, що має «суттєвий ринковий вплив», якщо, індивідуально або разом з іншими, він займає на ринку позицію, яка є еквівалентною домінуючій, тобто позицію, яка означає таку економічну потужність, яка дозволяє цьому надавачеві діяти значною мірою незалежно від конкурентів, замовників та навіть споживачів;

(f) «взаємне підключення» означає фізичне та/або логічне зв’язування публічних комунікаційних мереж, які використовуються тим самим або різними надавачами послуг з тим, щоб надати можливість користувачам одного надавача послуг підтримувати зв’язок з користувачами того самого або іншого постачальника послуг, або щоб надати доступ до послуг, що надаються іншим надавачем послуг. Послуги при цьому можуть надаватися залученими сторонами або іншими сторонами, які мають доступ до відповідної мережі. Взаємне підключення - це особливий вид доступу, впроваджений між операторами публічних мереж;

^) «універсальний сервіс» означає сукупність послуг визначеної якості, які можуть бути отримані усіма користувачами на території Сторони незалежно від їх географічного положення та за прийнятною ціною; обсяг та спосіб надання такого сервісу визначається кожною із Сторін самостійно;

(ії) «доступ» означає можливість користуватися засобами та/або послугами, наданими іншим надавачем послуг на визначених умовах, на основі ексклюзивних або не-ексклюзивних прав, з метою надання електронних комунікаційних послуг. Це включає, серед іншого, доступ до елементів мережі та до пов’язаних з нею засобів, що може передбачати підключення обладнання, як стаціонарного, так і нестаціонарного (зокрема, це включає доступ до локальних вузлів та пристроїв, а також до послуг, необхідних для надання послуг через локальний контур), доступ до фізичної інфраструктури, зокрема будівлі, кабельні системи та антени; доступ до відповідних систем програмного забезпечення, зокрема системи операційної підтримки, доступ до цифрових систем або систем, які забезпечують еквівалентну функціональність, доступ до стаціонарних та мобільних мереж, зокрема для роумінгу, доступ до систем умовного доступу для послуг цифрового телебачення; доступ до послуг віртуальних мереж;

(і) «кінцевий користувач» означає користувача, який не здійснює надання послуг публічних комунікаційних мереж або електронних комунікаційних послуг для населення;

(]) «локальна лінія зв’язку, або абонентський канал, абонентська лінія» означає фізичну лінію зв’язку (ланцюг), яка з’єднує вихідну точку мережі у приміщенні абонента з основною розподільною системою або еквівалентним обладнанням стаціонарної публічної комунікаційної мережі.

Стаття 116

Регулюючий орган

1. Сторони зобов’язуються забезпечити юридичну відокремленість регулюючих відомств в сфері електронних комунікаційних послуг та їх функціональну незалежність від будь-якого надавача послуг, що надає електронні комунікаційні послуги. Якщо певна Сторона утримує право власності на, або контролює надавача послуг, який надає публічні комунікаційні мережі або послуги, то така Сторона зобов’язана забезпечити дієве структурне відокремлення регуляторної функції від діяльності, пов’язаної із правом власності або здійсненням контролю.

2. Сторони зобов’язуються забезпечити надання регулюючому відомству достатніх повноважень для регулювання цього сектору. Завдання, які мають виконуватися регулюючим відомством, повинні бути відкритими для громадськості та оприлюднюватися у легко доступній та чіткій формі, особливо у випадках, коли ці завдання визначені перед більш ніж одним відомством.

3. Сторони зобов’язуються забезпечити прозорість та неупередженість рішень та процедур регулюючих відомств по відношенню до всіх учасників ринку.

4. Регулююче відомство повинно мати повноваження щодо здійснення аналізу індикативного переліку відповідних ринків товарів та послуг, які перелічені у Додатках 31 до цієї Угоди. Якщо регулююче відомство зобов’язане приймати рішення згідно статті 118 цієї Угоди щодо встановлення, підтримання, змінювання або скасування зобов’язань, то таке відомство повинно визначити на основі аналізу ринку, чи є відповідний ринок дійсно конкурентним.

[31] Для Сторони ЄС: Індикативний перелік відповідних ринків товарів та послуг представлено у вигляді окремого Додатка XIX. Перелік відповідних ринків, включених у Додаток XIX, підлягає регулярному перегляду з боку ЄС. Будь-які зобов'язання, прийняті на основі цієї Глави, повинні будуть враховувати такі перегляди. Для України: Індикативний перелік відповідних ринків товарів та послуг представлено у вигляді окремого Додатка XX. Перелік відповідних ринків, включених у Додаток XX, підлягає регулярному перегляду з боку України в рамках наближення чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу, передбаченого у статті 124. Будь-які зобов'язання, прийняті на основі цієї Глави, повинні будуть враховувати такі перегляди.

5. Якщо регулююче відомство дійде висновку, що відповідний ринок не є дійсно конкурентним, то це відомство має встановити та визначити надавачів послуг із суттєвим ринковим впливом на цьому ринку та має встановити, забезпечити або змінити конкретні регуляторні зобов’язання, зазначені у статті 118 цієї Угоди, в залежності від того, що саме доцільно зробити. Якщо регулююче відомство дійде висновку, що відповідний ринок є дійсно конкурентним, воно не буде встановлювати або забезпечувати жодні регуляторні обов’язки, зазначені в статті 118 цієї Угоди..

6. Сторони зобов’язуються забезпечити право надавача послуг, на яке вплинуло рішення регулюючого відомства, на подання апеляції проти цього рішення апеляційному органу, який має бути незалежним від сторін, яких стосується це рішення. Сторони зобов’язуються забезпечити належний розгляд обставин справи. В очікуванні результату розгляду такої апеляції рішення регулюючого відомства залишається в силі, крім випадків, коли апеляційний орган приймає інше рішення. Якщо апеляційний орган за своєю природою не є судовим органом, він завжди має надавати письмово викладені підстави для прийняття свого рішення, а рішення такого органу можуть переглядатися неупередженим та незалежним судовим органом. Рішення прийняті апеляційним органом повинні ефективно застосовуватись.

7. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб у випадках, коли регулюючі відомства планують вжити заходів, пов’язаних із будь-якими положеннями цього Підрозділу, та якщо ці заходи матимуть значний вплив на відповідний ринок, вони надаватимуть заінтересованим сторонам можливість висловити свої зауваження щодо проекту відповідного заходу протягом доцільного строку. Регулятори зобов’язані оприлюднювати відповідні процедури проведення консультацій. Результати здійснення процедури консультацій повинні бути загальнодоступними, за винятком випадків конфіденційної інформації.

8. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб постачальники послуг, які забезпечують електронні комунікаційні мережі та послуги, надавали всю необхідну інформацію, зокрема фінансову інформацію, необхідну регулюючим відомствам для того, щоб забезпечити відповідність положенням цього Підрозділу або рішенням, прийнятим згідно цього Підрозділу. Такі надавачі послуг зобов’язані невідкладно надавати таку інформацію за запитом та відповідно до визначених термінів та відповідного рівня деталізацій встановлених регулюючим відомством. Інформація, надання якої вимагає регулююче відомство, повинна відповідати цьому завданню. Регулююче відомство зобов’язане видати підстави для свого запиту щодо інформації.

Стаття 117

Надання дозволу на надання електронних комунікаційних послуг

1. Сторони зобов’язуються забезпечити, надання послуг у автоматичному режимі, наскільки це можливо, після звичайного повідомлення або реєстрації.

2. Сторони зобов’язуються забезпечити можливість застосування ліцензій для врегулювання питань щодо розподілу номерів та частот. Терміни та умови отримання таких ліцензій повинні бути доступні громадськості.

3. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб у випадках, коли необхідно отримання ліцензії:

(a) всі критерії видачі ліцензії та доречна тривалість строку, необхідного для прийняття рішення стосовно задовільнення заявки на отримання ліцензії, були загальнодоступні;

(b) причини відмови у видачі доводяться заявникові у письмовій формі на його вимогу;

(c) заявник на отримання ліцензії у разі безпідставної відмови у наданні ліцензії повинен мати право звернутися до апеляційного органу;

^) ліцензійний збір 32, встановлений будь-якою із Сторін, не повинен перевищувати адміністративні витрати, які зазвичай пов’язуються з управлінням, контролем та забезпеченням видачі відповідних ліцензій. Вимоги пункту ^) не поширюються на плату за ліцензію на використання діапазонів радіо частот та ресурсу.

[32] Ліцензійні збори не включають плату за аукціони, тендери або інші недискримінаційні засоби надання концесій або затвердження внесків щодо універсальних послуг.

Стаття 118
Доступ та взаємозв’язок

1. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб будь-який надавач послуг, який має право надавати електронні комунікаційні послуги, мав право та зобов’язання проводити переговори щодо взаємного підключення з іншими постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг. Взаємне підключення в принципі має погоджуватися на основі комерційних переговорів між відповідними юридичними особами.

2. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб надавачі послуг, які отримують інформацію від інших надавачів послуг в процесі переговорів щодо домовленостей про взаємне підключення, використовували цю інформацію виключно з тією метою, з якою ця інформація була надана, та завжди забезпечували конфіденційність інформації, яка передається або зберігається.

3. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб у разі отримання висновку згідно статті 116 цієї Угоди про те, що відповідний ринок, зокрема ті ринки, які зазначені у наданих Додатках до цієї Угоди, не є дійсно конкурентним, регулююче відомство мало необхідні повноваження для того, щоб встановити по відношенню до надавача послуг, визначеного як такий, що має суттєвий ринковий вплив, одну або декілька із наступних вимог щодо взаємного підключення та/або доступу:

(a) зобов’язання щодо виключення дискримінації з тим, щоб оператори застосовували еквівалентні вимоги за подібних обставин до інших надавачів послуг, які надають еквівалентні послуги, та надавали іншим послуги та інформацію на тих самих умовах та тієї самої якості, які вони забезпечують для власних послуг, або послуг своїх філій або партнерів;

(b) зобов’язання щодо забезпечення вертикальної інтегрованої компанії з метою забезпечення прозорості власних оптових цін та власних внутрішніх трансфертних цін, у випадках коли діє вимога щодо забезпечення відсутності дискримінації або для запобігання недобросовісному перехресному субсидуванні. Регулюючий орган може визначити формат та методологію бухгалтерського обліку, які будуть використовуватись.

(c) зобов’язання задоволення обґрунтованих запитів на надання доступу до, та використання конкретних елементів мережі та пов’язаного із ними устаткування, зокрема роздільний доступ до абонентської лінії, серед іншого, в ситуаціях, коли регулююче відомство вважає, що відмова у наданні доступу або висування необґрунтованих вимог та умов, які матимуть подібні наслідки, заважатиме виникненню сталого конкурентного ринку на роздрібному рівні, або не відповідатиме інтересам кінцевих споживачів;

^) зобов’язання надання визначених послуг на оптовій основі для перепродажу третіми сторонами; надавати вільний доступ до технічних інтерфейсів, протоколів або інших важливих технологій, які є необхідними для забезпечення взаємної сумісності послуг або послуги віртуальних мереж; забезпечувати спільне розміщення або інші форми спільного використання устаткування, зокрема спільне використання кабельних каналів, будівель або антен; надавати зазначені послуги, необхідні для забезпечення сумісності кінцевих послуг для користувачів, зокрема засоби для забезпечення послуг інтелектуальних мереж; надавати доступ до систем операційної підтримки або аналогічних систем програмного забезпечення, необхідних для забезпечення добросовісної конкуренції у сфері надання послуг; забезпечувати взаємне підключення мереж або мережевого обладнання.

Регулюючі відомства можуть встановлювати додаткові умови зокрема забезпечення справедливості, обґрунтованості та своєчасності на додаток до вимог, наведених у статтях (с) і ^) цього пункту.;

(е) зобов’язання відшкодування видатків та контролю за цінами, зокрема вимоги щодо пов’язування цін із витратами та вимоги щодо систем обліку витрат, щодо надання конкретних видів взаємного підключення та/або доступу, в ситуаціях, коли аналіз ринку вказує на відсутність ефективної конкуренції, та утримання відповідним оператором цін на надмірно високому рівні, або застосовування цінового витискання, що наносить шкоду інтересам кінцевих споживачів.

Регулюючі відомства повинні враховувати інвестиції, здійснені оператором, та дозволяти йому мати обґрунтовану норму прибутку на вкладений капітал.

(1) зобов’язання оприлюднювати конкретні зобов’язання, встановлені для надавачів послуг регулюючим органом, із зазначенням конкретної продукції/послуг та географічних ринків. Поновлена інформація, за умови що вона не є конфіденційною та не містить ділової таємниці, має бути оприлюднена у такий спосіб, який гарантує всім заінтересованим сторонам вільний доступ до цієї інформації.

^) зобов’язання прозорості вимагає, щоб оператори були зобов’язані оприлюднювати визначену інформацію та, зокрема, коли оператор має зобов’язання щодо забезпечення відсутності дискримінації, регулятор може вимагати від такого оператора оприлюднювати референтну пропозицію, яка має бути достатньо роздільною для того, аби забезпечити, те щоб надавачі послуг не повинні були сплачувати за послуги, які не є необхідними для отримання потрібної послуги, із наданням опису відповідних пропозицій за компонентами відповідно до потреб ринку, та пов’язаних з ними термінами та умовами, зокрема ціни.

4. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб надавач послуг, який намагається отримати взаємне підключення з іншим надавачем послуг, який визначений таким, що має суттєвий ринковий вплив, мав доступ, або у будь-який момент часу, або після закінчення прийнятного строку, який був оприлюднений, до відповідного незалежного національного відомства, яким може бути визначений регуляторний орган у статті 115(2)(d) цієї Угоди, з метою вирішення спорів, пов’язаних із термінами та умовами надання взаємного підключення та/або доступу.

Стаття 119
Обмежені ресурси

1. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб будь-які процедури, передбачені для

надання та використання обмежених ресурсів, зокрема частоти, номери та права доступу, застосовувалися на об’єктивній, пропорційній, вчасній, прозорій та недискримінаційній основі. Поточний стан надання діапазонів частот має бути відкритим для громадськості, однак оприлюднення детальної інформації про частоти, виділені для конкретних напрямків використання урядом, не є обов’язковим.

2. Сторони зобов’язуються забезпечити ефективне управління радіочастотами для

телекомунікаційних послуг на своїй території з метою забезпечення ефективного та дієвого використання частотного діапазону. Якщо попит на конкретні частоти перевищує наявні можливості щодо їх надання, повинні застосовуватись доцільні та прозорі процедури призначення цих частот з метою оптимізації їх використання та сприяння розвитку конкуренції.

3. Сторони повинні гарантувати, щоб функція виділення національних номерних

ресурсів та управління національними номерними планами була покладена на регулюючий орган.

4. У разі якщо державні або місцеві органи влади зберігають за собою право власності або контроль над надавачами послуг, які забезпечують комунікаційні мережі загального користування та/або послуги, повинно бути забезпечено ефективне структурне відокремлення функцій надання прав доступу від діяльності, пов’язаної із правом власності або контролем.

Стаття 120
Універсальна послуга

1. Кожна Сторона має право самостійно визначати тип вимог стосовно універсальної послуги, які вона хоче застосовувати.

2. Такі обов’язки чи вимоги самі по собі не вважатимуться антиконкурентними, за умови, якщо їх адміністрування буде здійснюватися у прозорий, об’єктивний та недискримінаційний спосіб. Адміністрування таких обов’язків також повинно бути

нейтральним по відношенню до конкуренції та не бути більш обтяжливим, ніж це необхідно для того типу універсальної послуги, яка була визначена відповідною Стороною.

3. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб всі надавачі послуг повинні мати право на забезпечення універсальної послуги та щоб жоден надавач послуг не був апріорії визнаний неприйнятним. Визначення прийнятності повинно здійснюватися на основі дієвого, прозорого, об’єктивного та недискримінаційного механізму. У разі необхідності, Сторони зобов’язуються оцінити, чи не створює надання універсальної послуги невиправданого навантаження на організацію (організації), призначені надавати універсальну послугу. У випадках, які є виправданими на підставі таких розрахунків із урахуванням ринкові корисності (якщо такі існують), яку матиме організація, яка надає універсальну послугу, регулюючі органи зобов’язані визначити, чи необхідно застосувати механізм надання компенсації відповідному надавачу(надавачам) послуг або спільного розподілу чистих витрат, пов’язаних із вимогами щодо надання універсальної послуги.

4. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб:

(a) каталоги усіх абонентів 33 були доступними для користувачів, у друкованій та/або електронній формі, та регулярно поновлювалися щонайменше один раз на рік;

[33] Відповідно до діючих правил з обробки персональних даних і захисту приватного життя в галузі електронних комунікацій.

(b) організації, які надають послуги, зазначені у підпункті (а) цього пункту, дотримуватися принципу недискримінації у роботі з інформацією, що була надана їм іншими організаціями.

Стаття 121
Транскордонне надання електронних комунікаційних послуг

Сторони зобов’язуються не застосовувати та не підтримувати будь-яких заходів, які обмежують транскордонне надання електронних комунікаційних послуг.

Стаття 122
Конфіденційність інформації

Кожна Сторона зобов’язується забезпечити конфіденційність електронних комунікацій та циркулюючих через електронні комунікаційні мережі загального доступу та доступні населенню електронні комунікаційні послуги даних без обмеження торгівлі послугами.

Стаття 123
Спори між надавачами послуг

1. Сторони зобов’язуються забезпечити, щоб у випадку виникнення спорів між надавачами послуг, що надають електронні комунікаційні мережі або послуги у зв’язку

із правами та обов’язками, визначеними в цій Главі, відповідне регулююче відомство було зобов’язане, на прохання будь-якої із Сторін, ухвалити обов’язкове для виконання рішення щодо вирішення відповідного спору у найкоротші терміни та у будь-якому випадку зробити це не пізніше чотирьох місяців.

2. Рішення регулюючого органу мають бути доступними для громадськості, з урахуванням вимог забезпечення комерційної конфіденційності. Заінтересовані сторони повинні отримати повну інформацію щодо підстав для прийняття відповідного рішення.

3. У разі якщо спір стосується транскордонного надання послуг, відповідні регулюючі органи зобов’язані координувати свої дії з метою розв’язання такого спору.

Стаття 124
Нормативно-правове наближення

1. Сторони усвідомлюють важливість наближення чинного законодавства У країни до права Європейського Союзу. Україна зобов’язується забезпечити поступове приведення своїх чинних законів та майбутнього законодавства у відповідність до acquis ЄС.

2. Таке наближення розпочинається з дати підписання цієї Угоди, та поступово поширюватиметься на всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVII до цієї Угоди.

Підрозділ 6
ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ
Стаття 125
Сфера застосування та визначення термінів

1. У цьому Підрозділі встановлюються принципи нормативно-правової бази для всіх фінансових послуг, які підлягають лібералізації відповідно до Частин 2, 3 та 4 цієї Глави.

2. Для цілей цього Підрозділу та Частин 2, 3 та 4 цієї Глави:

(а) «фінансова послуга» означає будь-яку послугу фінансового характеру, яка пропонується постачальником фінансових послуг відповідної Сторони. До фінансових послуг належать такі види діяльності:

(i) Страхові і пов’язані зі страхуванням послуги

1. пряме страхування (зокрема спільне страхування):

(a) страхування життя;

(b) страхування інше, ніж страхування життя.

2. перестрахування та ретроцесія;

3. страхове посередництво, таке як брокерські операції та агентські

послуги; та

4. послуги, що є допоміжними по відношенню до страхування, такі як консультаційна діяльність, актуарні послуги, послуги з оцінки ризику та послуги з врегулювання претензій.

(ii) Банківські та інші фінансові послуги (за винятком страхування):

1. послуги з прийняття вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, від населення;

2. послуги з кредитування всіх видів, у тому числі споживчий кредит, кредит під заставу, факторинг та фінансування комерційних операцій;

3. фінансовий лізинг;

4. усі платежі і послуги з переказу грошей, зокрема кредитні, розрахункові та дебетові картки, дорожні чеки та банківські тратти;

5. послуги з надання гарантій і поручительств;

6. укладання угод від власного імені або від імені клієнтів на біржі, поза нею або будь-яким іншим чином стосовно:

(a) інструментів грошового ринку (зокрема чеки, векселі, депозитні

сертифікати);

(b) валюти;

(c) похідних продуктів, зокрема, але не обмежуючись ф’ючерсами та

опціонами;

^) курсових та відсоткових інструментів, зокрема такі продукти, як свопи та угоди щодо форвардної відсоткової ставки;

(е) переказних цінних паперів;

(^ інших оборотних інструментів та фінансових активів, зокрема дорогоцінні метали в злитках;

7. участь у якості агента в емісії усіх типів цінних паперів, зокрема андерайтинг та розміщення (як у відкритому, так і у закритому порядку) та надання послуг, пов’язаних із такою емісією;

8. посередницькі послуги на грошовому ринку;

9. послуги з управління майном, такі як готівкове або безготівкове управління, всі форми колективного управління інвестиціями, управління пенсійним фондом, послуги з довірчого зберігання, депозитарного та трастового обслуговування;

10. послуги з клірингу та фінансового управління майном, в тому числі цінні папери, похідні інструменти та інші обігові інструменти;

11. надання та передавання фінансової інформації, обробка фінансових даних і пов’язаного з цим програмного забезпечення;

12. консультативні, посередницькі та інші допоміжні фінансові послуги з усіх видів діяльності, перелічених у підпунктах 1-11, зокрема довідки про кредитоспроможність і аналіз кредиту, дослідження та поради з питань інвестицій та портфеля цінних паперів, поради з питань придбання та корпоративної реструктуризації і стратегії.

(b) «постачальник фінансових послуг» означає будь-яку фізичну або юридичну особу Сторони, яка прагне надавати або надає фінансові послуги. Термін «постачальник фінансових послуг» не поширюється на державні установи.

(c) «державна установа» означає:

1. уряд, центральний банк або грошово-кредитну установу відповідної Сторони, або юридичну особу, що належить або контролюється Стороною, яка переважно виконує урядові функції чи здійснює діяльність для урядових цілей, не зокрема юридичну особу, основним видом діяльності якої є надання фінансових послуг на комерційних умовах; або

2. приватну юридичну особу, яка виконує функції, які зазвичай виконуються центральним банком або фінансовим відомством, під час виконання таких функцій.

^) «нова фінансова послуга» означає послугу фінансового характеру, зокрема послуги, які пов’язані з існуючими та новими продуктами, або із способом постачання таких продуктів, яка не надається будь-яким постачальником фінансових послуг на території однієї із Сторін, але яка надається на території іншої Сторони.

Стаття 126
Пруденційний виняток

1. Кожна Сторона може застосовувати або підтримувати певні заходи з пруденційних міркувань, таких як:

(a) захист інвесторів, депозитаріїв, власників полісів або осіб, перед якими постачальник фінансових послуг має зобов’язання довірчої особи;

(b) забезпечення цільності та стабільності фінансової системи відповідної Сторони.

2. Такі заходи не повинні бути більш обтяжливими, ніж це необхідно для досягнення їхньої мети, та не повинні бути дискримінаційними по відношенню до постачальників фінансових послуг іншої Сторони у порівнянні з подібними власними постачальниками фінансових послуг.

3. Жодне положення цієї Угоди не можна тлумачити як вимога щодо розкриття Стороною інформації, яка стосується справ та рахунків індивідуальних клієнтів, або будь-якої конфіденційної інформації або інформації, що є об’єктом приватної власності, яка знаходиться у розпорядженні державних установ.

4. Без шкоди для інших засобів пруденційного регулювання транскордонної торгівлі фінансовими послугами, Сторона може вимагати реєстрації транскордонних постачальників фінансових послуг іншої Сторони та постачальників фінансових інструментів.

Стаття 127
Ефективне та прозоре регулювання

1. Кожна Сторона зобов’язується докласти усіх зусиль, щоб заздалегідь надати усім заінтересованим особам інформацію про будь-який захід загальної дії, який ця Сторона пропонує застосувати з метою надання таким особам можливості надати свої коментарі щодо цього заходу. Інформація про такий захід має бути надана:

(a) шляхом офіційної публікації; або

(b) в іншій письмовій або електронній формі.

2. Кожна Сторона зобов’язується зробити доступними для заінтересованих осіб свої вимоги стосовно заповнення заявок, пов’язаних із наданням фінансових послуг.

За запитом заявника, відповідна Сторона повинна проінформувати цього заявника про статус його заявки. Якщо відповідна Сторона потребує додаткової інформації від заявника, вона повинна невідкладно повідомити про це заявнику.

Кожна Сторона зобов’язується докласти необхідних зусиль для забезпечення впровадження міжнародних стандартів регулювання та нагляду в сфері фінансових послуг та для боротьби з ухиленням від сплати податків на всій її території. Такі міжнародні стандарти включають, зокрема, «Основні принципи ефективного банківського нагляду» Базельського комітету, «Основні принципи страхування» Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю, «Цілі та принципи регулювання обігу цінних паперів» Міжнародної організації комісій з цінних паперів, Угоду ОЕСР про обмін інформацією з питань оподаткування», Заяву країн - членів «Групи двадцяти» про прозорість інформації та обмін інформацією для цілей оподаткування» та «Сорок рекомендацій» та «Дев’ять спеціальних рекомендацій стосовно боротьби із фінансуванням тероризму» Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Сторони також приймають до уваги «Десять основних принципів обміну інформацією», які поширюються Міністрами фінансів країн - членів «Групи семи», та зобов’язуються вжити всіх необхідних кроків для застосування цих принципів у своїх двосторонніх відносинах.

Стаття 128
Нові фінансові послуги

Кожна Сторона зобов’язується дозволити постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на території цієї Сторони, надавати будь-яку нову фінансову послугу, подібну до тих послуг, які ця Сторона дозволила б надавати своїм власним постачальникам фінансових послуг згідно з національним законодавством у подібних умовах. Сторона може самостійно визначити юридичну форму надання послуги та може вимагати попереднього отримання дозволу на надання такої послуги. У разі якщо необхідне отримання дозволу, відповідне рішення має бути прийняте протягом прийнятного періоду часу, а підставою відмови у дозволі на надання послуг може бути тільки підстава, визначена у статті 126 цієї Угоди.

Стаття 129
Обробка даних

1. Кожна Сторона зобов’язується дозволяти постачальнику фінансових послуг іншої Сторони передавати інформацію в електронній або іншій формі, на своїй території та поза нею, для цілей обробки даних, якщо така обробка є необхідною в ході звичайної діяльності такого постачальника фінансових послуг.

2. Кожна Сторона зобов’язується вживати адекватних захисних заходів з метою захисту права на приватне життя та фундаментальних прав і свобод людини, особливо у зв’язку із передачею персональних даних.

Стаття 130
Особливі винятки

1. Жодне положення цієї Глави не може тлумачитися як таке, що не дозволяє Стороні, зокрема її державні установи, ексклюзивно здійснювати на своїй території види діяльності або надавати послуги, які складають частину державного пенсійного плану або системи соціального забезпечення, окрім ситуацій, коли такі види діяльності можна здійснювати, відповідно до внутрішніх національних правил відповідної Сторони, постачальникам фінансових послуг в умовах конкуренції з державними установами або приватними організаціями.

2. Жодне положення цієї Угоди не поширюється на види діяльності, які здійснюються центральним банком чи грошово-кредитною установою, або будь-якою іншою державною установою, з метою реалізації монетарної політики або політики регулювання валютного курсу.

3. Жодне положення цієї Глави не може тлумачитися як таке, що не дозволяє Стороні, зокрема її державні установи, ексклюзивно здійснювати на своїй території види діяльності або надавати послуги від імені або під гарантії або з використанням фінансових ресурсів відповідної Сторони або її державних установ.

Стаття 131
Саморегуляторні організації

У разі, якщо для надання фінансових послуг постачальником іншої Сторони на рівноправних умовах з постачальником фінансових послуг цієї Сторони Сторона вимагає членства, участі або доступу до будь-якого саморегуляторного органу, біржі або ринків цінних паперів або ф’ючерсів, клірингового агентства або будь-якої іншої організації чи асоціації, або якщо Сторона надає таким установам, безпосередньо або опосередковано, привілеї або переваги у наданні фінансових послуг, така Сторона повинна забезпечити дотримання вимог статей 88 та 94 цієї Угоди..

Стаття 132
Клірингові та платіжні системи

Відповідно до термінів та умов національного режиму, кожна Сторона зобов’язується надавати постачальникам фінансових послуг іншої Сторони, заснованим на її території, доступ до платіжних та клірингових систем, операторами яких є державні установи, та до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, які є доступними за звичайних умов ведення бізнесу. Ця стаття не спрямована на те, щоб надати доступ до механізмів кредитора останньої інстанції Сторони.

Стаття 133
Наближення законодавства

1. Сторони усвідомлюють важливість наближення чинного законодавства України до права Європейського Союзу. Україна забезпечить поступове приведення у відповідність своїх чинних законів та майбутнього законодавства до acquis ЄС.

2. Таке наближення розпочинається з дати підписання цієї Угоди, та поступово поширюватиметься на всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVII до цієї Угоди.

Підрозділ 7
Транспортні послуги
Стаття 134
Сфера дії

Цей Підрозділ визначає принципи лібералізації транспортних послуг згідно з Частинами

2, З та 4 цієї Глави.

Стаття 135
Міжнародний морський транспорт

1. Ця Угода застосовується до міжнародних морських перевезень між портами України та держав-членів Європейського Союзу і між портами держав-членів Європейського Союзу. Вона також застосовується до торгівлі між портами України та третіми країнами та між портами держав-членів Європейського Союзу та третіми країнами.

2. Ця Угода не застосовується до внутрішніх морських перевезень між портами України або між портами окремих держав-членів Європейського Союзу. Не зважаючи на попереднє речення, рух обладнання, такого, як порожні контейнери, які не перевозяться в якості вантажу за винагороду між портами України або між портами окремої держави-члена Європейського Союзу, буде розглядатися як частина міжнародних морських перевезень.

3. Для цілей цього Підрозділу та Частин 2, 3 та 4 цієї Глави:

(a) «міжнародні морські перевезення» включають перевезення «від дверей до дверей» та мультимодальні транспортні операції, тобто перевезення товарів з використанням більш, ніж одного виду транспорту, зокрема «морське плече», за єдиним транспортним документом, та з цією метою пряме укладення контрактів з постачальниками послуг іншими видами транспорту;

(b) «морські навантажувально-розвантажувальні послуги» означають діяльність, яку виконують стивідорні компанії, зокрема операторів терміналів, проте не зокрема безпосередньої діяльності портових вантажників, коли ця робоча сила організована незалежно від стивідорних компаній та операторів терміналів. Така діяльність включає організацію та нагляд за:

(i) навантаженням/розвантаженням вантажу на/з судна;

(ii)закріпленням/розкріпленням вантажу;

(iii) прийомом/доставкою та зберіганням вантажів перед завантаженням на судно або після розвантаження;

(c) «послуги з митного оформлення» (або послуги агента з митного очищення) означає діяльність, що полягає у проведенні від імені іншої сторони митних формальностей щодо імпорту, експорту або транзитних перевезень вантажів незалежно від того, чи така послуга є основною діяльністю постачальника послуг, чи звичайним доповненням до основного виду діяльності;

^) «послуги контейнерних станцій та депо» означають діяльність, що полягає у зберіганні контейнерів у межах порту або на віддаленні від моря з метою їхнього заповнення/розвантаження, ремонту та підготовки до відправки вантажу;

(е) «морські агентські послуги» означають діяльність, що полягає у виконанні у визначеній географічній зоні агентських функцій щодо представлення комерційних інтересів однієї чи більше компаній-перевізників стосовно:

(i) маркетингу та продажу послуг морських перевезень та пов’язаних з цим послуг, починаючи з визначення вартості до виставлення відповідних рахунків, а також надання коносаментів від імені компаній, придбання та перепродаж необхідних пов’язаних послуг, підготовка документації та надання комерційної інформації;

(ii) діяльності від імені компанії щодо організації заходу судна або прийому вантажів у разі необхідності.

(^ «транспортно-експедиційні послуги» означають діяльність, яка полягає в організації та моніторингу відправки вантажів від імені вантажовідправника, шляхом організації транспортування та супутніх послуг, підготовки документації та надання комерційної інформації.

^) «фідерні послуги» означають попереднє та подальше транспортування міжнародних вантажів морем, особливо контейнерів, між портами на території Сторони.

4. Кожна Сторона надаватиме суднам під прапором іншої Сторони або таким, що знаходяться в управлінні постачальника послуг іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, що застосовується до своїх власних суден, або суден будь-якої третьої країни, який буде більш сприятливим, це стосується, зокрема, доступу до портів, використання інфраструктури та портових послуг, застосування морських допоміжних послуг 34, а також пов’язаних ставок та зборів, митних послуг, розподілу місць для стоянки та потужностей для завантаження та розвантаження.

[34] Допоміжні морські послуги включають послуги з обробки морських вантажів, складські послуги та послуги зберігання, послуги митного оформлення, послуги контейнерних станцій та складські послуги, агентські морські послуги, послуги з перевезення (морських) вантажів, послуги оренди суден з командою, обслуговування та ремонт суден, послуги буксирування та допоміжні послуги для морських перевезень.

5. Сторони будуть ефективно застосовувати принципи необмеженого доступу до міжнародних морських ринків та торгівлі на комерційній та недискримінаційній основі.

6. При застосуванні принципів пунктів 4 та 5 цієї статті, Сторони з дати набрання чинності цією Угодою повинні:

а) не включати положення про розподіл вантажів у майбутні угоди з третіми країнами щодо послуг з морських перевезень, зокрема сухий вантаж та вантаж у рідкому стані та лайнерні перевезення, та призупинити дію положень про розподіл вантажів у разі, якщо вони існують у попередніх угодах; та

b) скасувати або утримуватись від впровадження будь-яких адміністративних, технічних та інших заходів, які можуть мати непрямий обмежувальний чи дискримінаційний вплив на громадян або компанії іншої Сторони з постачання послуг з морських міжнародних перевезень.

7. Кожна Сторона дозволить постачальникам послуг з міжнародних морських перевезень іншої Сторони мати установи на її території на умовах заснування та управління не менш сприятливих, ніж ті, що застосовуються до її постачальників послуг або таких з третіх країн, які є кращими. Відповідно до положень Частини 2 цієї Глави, що стосується діяльності таких установ, кожна Сторона повинна надати дозвіл постачальникам послуг іншої Сторони вести господарську діяльність згідно із її законодавством та правилами, таку як наведено нижче, але не обмежуючись переліком:

a) видавничу діяльність, вивчення ринку та продаж послуг з морських перевезень та супутніх послуг, починаючи з визначення вартості до виставлення відповідних рахунків, від власного імені або від імені інших постачальників, послуг з міжнародних морських перевезень, за прямими домовленостями із замовником;

b) надання комерційної інформації будь-якими засобами, зокрема комп’ютеризовані інформаційні системи та електронну систему обміну даними (що є предметом будь-яких недискримінаційних обмежень стосовно телекомунікацій);

c) підготовку документації стосовно перевезень та митних процедур та іншої документації відносно походження та характеру вантажу, який підлягає перевезенню;

d) організацію заходу судна або доставки вантажів від власного імені або від імені інших постачальників послуг з міжнародних морських перевезень;

e) укладення будь-якої комерційної домовленості з будь-якими місцевими судноплавними агентствами, включаючи участь у розподілі акцій підприємства та участь у наймі місцевого персоналу або з закордону згідно з положеннями цієї Угоди;

f) придбання та використання від власного імені або від імені своїх замовників (та перепродаж своїм замовникам) транспортних послуг будь-якого виду, зокрема внутрішні водні перевезення, перевезення автомобільним та залізничним транспортом, та послуг, повязаних з усіма видами перевезень, необхідних для надання єдиної транспортної послуги;

g) володіння обладнанням для ведення господарської діяльності.

8. Кожна Сторона повинна зробити для постачальників послуг з міжнародних морських перевезень іншої Сторони на прийнятних та недискримінаційних умовах доступними наступні послуги в порту: лоцманська проводка, буксирування та допомога при буксируванні, постачання продовольства, заправка та водопостачання, збір сміття та утилізація баластних відходів, послуги капітана порту, навігаційне обладнання, берегові експлуатаційні послуги в порту, які є важливими для функціонування судна, зокрема зв’язок, водота електропостачання, послуги аварійно-ремонтної майстерні, якірна стоянка, причал та причальні послуги.

9. Кожна Сторона дозволить постачальнику послуг з міжнародних морських перевезень іншої Сторони надавати послуги з міжнародних морських перевезень, зокрема «морське плече» у внутрішніх водних шляхах іншої Сторони.

10. Кожна Сторона дозволить постачальнику послуг з міжнародних морських перевезень іншої Сторони користуватися, на недискримінаційній основі та на узгоджених між залученими компаніями умовах, фідерними послугами, що надаються постачальником послуг з міжнародних морських перевезень, який зареєстрований у першій Стороні, між портами України або між портами держави-члена Європейського Союзу.

11. Ця Угода не буде впливати на застосування угод про морське торговельне судноплавство, укладених між Україною та державами-членами Європейського Союзу з питань, які не охоплюються даною Угодою. Якщо ця Угода є менш сприятливою з певних питань, ніж існуючі угоди між Україною та окремими державами-членами Європейського Союзу, більш сприятливі положення матимуть перевагу без шкоди для зобов’язань Сторони ЄС та з урахуванням Договору про функціонування Європейського Союзу. Положення цієї Угоди замінюють положення попередніх двосторонніх угод, укладених між Україною та державами-членами ЄС, якщо положення останніх несумісні з попередніми, за винятком ситуацій, згаданих у попередньому реченні, або тотожні до них. Положення існуючих двосторонніх угод, які не охоплюються цією Угодою, продовжуватимуть застосовуватися.

Стаття 136
Автомобільний, залізничний та внутрішній водний транспорт

1. З метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень між Сторонами відповідно до їхніх взаємних комерційних потреб, умови взаємного доступу на ринок у автомобільному, залізничному та внутрішньому водному транспорті будуть визначені можливими у майбутньому спеціальними угодами в галузях автомобільного, залізничного та внутрішнього водного транспорту.

2. До часу укладення зазначених у пункті 1 цієї статті угод, Сторони не запроваджують умови взаємного доступу на ринок між Сторонами більш обмежувальні у порівнянні з ситуацією, що склалася на дату, що передує даті набрання чинності цією Угодою.

3. Положення існуючих двосторонніх угод, які не відображено у можливих у майбутньому угодах, як зазначено у пункті 1 цієї статті, продовжуватимуть застосовуватися.

Стаття 137
Авіаційний транспорт

1. З метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень між Сторонами відповідно до їхніх взаємних комерційних потреб, умови взаємного доступу на ринок повинні розглядатися відповідно до Угоди між Україною та Європейським Союзом про спільний авіаційний простір (далі — CAA).

2. До часу укладення CAA, Сторони не здійснюватимуть будь-яких заходів або дій, більш обмежуючих або дискримінаційних у порівнянні з ситуацією, що склалася до набрання чинності цією Угодою.

Стаття 138
Наближення законодавства

Україна узгодить своє законодавство, у тому числі адміністративні, технічні та інші норми у сфері міжнародного морського транспорту з відповідними нормами, прийнятими Стороною ЄС, в тій мірі, в якій таке законодавче наближення сприятиме подальшій лібералізації та відкритості взаємному доступу на ринки Сторін та руху пасажирів та вантажів. Це наближення розпочнеться з дати підписання цієї Угоди та поступово розповсюджуватиметься на всі елементи acquis ЄС, згадані у Додатку XVII до цієї Угоди.

Частина 6
Електронна торгівля

Стаття 139
Мета та принципи

1. Сторони, визнаючи, що електронна торгівля розширює можливості ведення торгівлі в багатьох секторах, погоджуються сприяти розвитку електронної торгівлі між ними, зокрема шляхом співробітництва в сфері питань, пов’язаних із електронною торгівлею відповідно до положень цієї Глави.

2. Сторони погоджуються, що розвиток електронної торгівлі має здійснюватися за умови забезпечення повної відповідності найвищим міжнародним стандартам захисту інформації, з метою забезпечення довіри користувачів електронної торгівлі.

3. Сторони погоджуються, що електронна передача даних вважатиметься наданням послуг, в розумінні Частини 3 «Транскордонне надання послуг» цієї Глави, з якого не стягуються митні платежі.

Стаття 140
Нормативно-правові аспекти електронної торгівлі

1. Сторони підтримуватимуть діалог з питань регулювання електронної торгівлі, що включатиме, серед інших питань, наступні:

а. визнання сертифікатів електронних підписів, виданих населенню, та сприяння розвитку послуг транскордонної сертифікації,

b. відповідальність постачальників посередницьких послуг у зв’язку з переданням або зберіганням інформації,

c. поводження з небажаними електронними комерційними повідомленнями,

d. захист споживачів в сфері електронної торгівлі,

e. будь-які інші питання, які стосуються розвитку електронної торгівлі.

2. Таке співробітництво може існувати у формі обміну інформацією про відповідне законодавство Сторін стосовно цих питань, а також про впровадження такого законодавства.

Частина 7
Винятки
Стаття 141
Загальні винятки

1 Без шкоди загальним виняткам, визначеним у статті 472 цієї Угоди, на положення цієї Глави та Додатків XVI-A, XVI-B, XVI-C, XVI-D, XVI-E, XVI-F і XVII до цієї Угоди поширюються винятки, наведені в цій статті.

2. За умови дотримання вимоги, що такі заходи не застосовуються у спосіб, який є засобом довільної або невиправданої дискримінації між країнами, у яких переважають подібні умови, або не будуть виступати прихованим обмеженням права на заснування економічної діяльності або транскордонне постачання послуг, жодне положення у цій Главі не можна тлумачити як таке, що перешкоджає будь-якій із Сторін вживати або забезпечувати виконання заходів, які:

(a) необхідні для захисту громадської безпеки, громадської моралі, або для забезпечення громадського порядку;

(b) необхідні для забезпечення захисту життя та здоров’я людей, тварин або рослин;

(c) стосуються збереження вичерпних природних ресурсів, якщо такі заходи вживаються разом із обмеженнями, що поширюються на національних інвесторів або на внутрішнє постачання або споживання послуг;

(d) необхідні для забезпечення захисту національних художніх, історичних або археологічних цінностей;

(е) необхідні для забезпечення дотримання законів або правил, які не є

несумісними із положеннями цієї Глави, зокрема положення, які пов’язані із:

(i) запобігання шахрайській чи оманливій практиці, або вирішенням питань, що стосуються наслідків невиконання контрактів;

(ii) захистом приватного життя осіб у зв’язку із обробкою та поширенням персональних даних, та забезпеченням конфіденційності документів та рахунків приватних осіб;

(iii) безпекою.

(1) не відповідають положенням статей 88(1) та 94 цієї Угоди, за умови що різниця у режимах спрямована на забезпечення ефективного або рівноправного встановлення або стягнення прямих податків, пов’язаних із економічною діяльністю, інвесторами або постачальниками послуг іншої Сторони 35.

[35] Заходи, спрямовані на забезпечення рівноправного або ефективного встановлення або стягнення прямих податків включають заходи, що вживаються Стороною відповідно до своєї системи оподаткування, які:
(i) поширюються на інвесторів та постачальників послуг, що є нерезидентами, на визнання того факту, що податкові обов’язки нерезидентів визначаються стосовно до об’єктів оподаткування, які походять з, або знаходяться на території такої Сторони; або

(ii) поширюються на нерезидентів з метою забезпечення встановлення або стягнення податків на території Сторони; або

(iii) поширюються на нерезидентів або резидентів з метою запобігання ухилення від оподаткування, зокрема заходи із забезпечення дотримання законодавства; або

(іv) поширюються на споживачів послуг, які надаються на або з території іншої Сторони з метою забезпечення встановлення або стягнення податків з таких споживачів, отриманих із джерел на території цієї Сторони; або

(v) розрізняють інвесторів та постачальників послуг, які мають сплачувати податки з об’єктів оподаткування будь-де в світі, від інших інвесторів та постачальників послуг, у визнання різниці у природі їхньої податкової бази; або

(vі) визначають, розміщують або розподіляють дохід, прибуток, надходження, збитки, знижку або кредит для осіб або філій, що є резидентами, або між пов’язаними особами або філіями тієї самої особи, з метою захисту податкової бази Сторони.

Податкові терміни або концепції, викладені у пункті (f) цього положення та в цій примітці, визначаються згідно із податковими визначеннями та концепціями, або еквівалентними або подібними визначеннями та концепціями, за законодавством тієї Сторони, що вживає відповідний захід.

3. Положення цієї Глави та Додатків XVI-A, XVI-B, ХУІ-С, ХУ№, XVI-E, XVI-F і XVII до цієї Угоди не поширюються на відповідні системи соціального захисту Сторін або на діяльність, яка здійснюється на території кожної Сторони, та які пов’язані, навіть час від часу, з реалізацією офіційних повноважень.

Стаття 142
Податкові заходи

РНС, що надається згідно із положеннями цієї Глави, не поширюється на податковий режим, який Сторони забезпечують або забезпечуватимуть у майбутньому на основі угод між Сторонами, спрямованими на уникнення подвійного оподаткування.

Стаття 143
Винятки, пов’язані із безпекою

1. Жодне з положень цієї Угоди не можна тлумачити як таке, що:

(a) вимагає від будь-якої Сторони надання будь-якої інформації, розкриття якої ця Сторона вважає несумісним із принциповими інтересами власної безпеки; або

(b) не дозволяє будь-якій Стороні вживати будь-які із вказаних нижче заходів, які ця Сторона вважає необхідними для захисту принципових інтересів власної безпеки і які:

(i) пов’язані із виробництвом зброї, військового спорядження або матеріалів для ведення воєнних дій, або із торгівлею ними;

(ii) пов’язані із економічною діяльністю, яка здійснюється безпосередньо або опосередковано для цілей забезпечення військових формувань;

(ііі) пов’язані із ядерними або термоядерними матеріалами, або матеріалами, з яких вони виробляються; або

(іу) вживаються під час війни або інших надзвичайних ситуацій у міжнародних відносинах; або

(с) не дозволяє будь-якій Стороні вживати будь-які заходи на виконання зобов’язань, які ця Сторона взяла на себе з метою забезпечення міжнародного миру та безпеки

ВЕРНУТЬСЯ К СОДЕРЖАНИЮ